Послідовність кроків: від суперечки про КНДР до скорочення посольства в Києві

Послідовність кроків: від суперечки про КНДР до скорочення посольства в Києві

Суперечку України та Південної Кореї спричинило розголошення передачі двох полонених бійців КНДР. У січні 2025 року українські сили взяли їх у полон після того, як Північна Корея направила військовослужбовців до Росії для участі у війні проти України, зокрема в Курській області.

Як розгорталася суперечка

23 вересня 2026 року Володимир Зеленський повідомив на Генеральній Асамблеї ООН про передачу військовополонених Південній Кореї. Сеул звинуватив Київ у порушенні домовленості про конфіденційність, але в Україні заперечили її існування. Розбіжності виникли через різне розуміння умов передачі.

27 вересня Південна Корея заявила про потребу в офіційних поясненнях і вибаченнях та викликала українського повіреного. 2 жовтня президент Південної Кореї пригрозив Україні «заходами» без перепрошення, а 8 жовтня Сеул відкликав посла Пак Кічанга.

12 жовтня Андрій Сібіга заявив, що Київ вважає ситуацію вичерпаною. Речник МЗС України Георгій Тихий також повідомив про готовність відновити діалог.

Як змінювалася присутність дипломатів

20 жовтня речник МЗС Південної Кореї Пак Ду Сун оголосив про відкликання частини співробітників посольства. Причини назвали відсутність «конструктивної відповіді» Києва щодо полонених і загрозу повітряних ударів для безпеки персоналу. Кількість відкликаних не оприлюднено.

Дипломатичні контакти й захист громадян Південної Кореї забезпечуватимуть тимчасовий повірений у справах та консульський персонал, які залишаться в Києві.